Газові колонки

Газові колонки – різновид проточних водонагрівачів, що широко застосовуються у побуті.

Переваги газових колонок

У порівнянні з іншими приладами для нагріву води, газові колонки мають такі переваги:

• потужність;
• компактність;
• миттєвість подачі теплої води;
• необмежений об’єм нагрітої води;
• низька вартість експлуатації.

Сучасні моделі також оснащені багатьма ступенями захисту, що робить використання таких водонагрівачів максимально безпечним. Газова колонка автоматично вимикається за умов:

• відсутності полум’я;
• перегрівання теплообмінника;
• порушення процесу відведення диму.

Недоліки газових колонок

Серед недоліків проточних газових водонагрівачів є таке:

• чутливість до напору води;
• необхідність виведення продуктів згоряння газу;
• інсталяція лише фахівцями.

Технічні характеристики газових колонок

1. Живлення. Газові колонки працюють від електромережі змінного струму з напругою 220 В.

2. Паливо. Для роботи використовується суміш природного газу з газорозподільної мережі.

3. Робоча температура. Діапазон температур води на виході становить в середньому +30-60 °C. Є моделі, в яких різниця температур води на вході й виході фіксована (наприклад, +25 °C). Інші надають можливість регулювати температуру на виході (для оптимальної роботи рекомендують встановлювати +45 °C.

4. Продуктивність. Для роботи колонки напір у системі водопостачання має бути не нижчим 3-х літрів за хвилину. Середня продуктивність газових водонагрівачів становить 10-15 л/хв.

5. Пальники. За потужністю пальники діляться на три види:

• стабільні;
• змінні;
• модуляційні.

6. Теплообмінник. Теплообмінники для газових колонок виготовляють зі:

• сталі,
• чавуну,
• міді.

Найкращим є мідний, бо він корозієстійкий і відносно неважкий. Чавунні теж не підвладні корозії, але на стінках теплообмінника може утворюватися наліт, що у майбутньому призводить до появи тріщин у змійовиках. Сталеві навпаки піддаються корозії, натомість вони пластичні й не настільки залежні від теплових розширень.

Види газових колонок за типом камери згоряння

Камери згоряння у газових колонках бувають:

• відкритого типу (атмосферні). У цих камерах відбувається природна вентиляція повітря і такі колонки вимагають облаштування окремого димоходу. Димоходи виготовляються з: гофрованої труби, алюмінію, оцинкованої сталі, сендвіч труби або можуть бути емальованими – з можливістю прямокутного монтажу.
• закритого типу (турбінні), обладнані вентилятором. Газові колонки з такими камерами оснащуються спеціальними коаксіальними димоходами – одночасно виводять дим і забезпечують притік вентиляції.

Типи розпалу в газових колонках:

• ручний (найпростіший, але в сучасних колонках майже не застосовується, бо незручний і небезпечний при використанні);
• п’єзоелектричний (електромеханічний розпал, недоліком якого є те, що пальник всередині горить постійно, а це призводить до перевитрат газу);
• автоматичний (найзручніший, колонка починає працювати, як тільки відкручується водопровідний кран).

Як обрати газову колонку?

Перед тим, як обрати газову колонку, необхідно визначити:

• місце інсталяції;
• габарити водонагрівача;
• розміри димоходу;
• напір води у системі водопостачання.

Аби дізнатись напір, відкриваємо кран та проводимо замір: скільки літрів води витікає за хвилину. Це і буде продуктивність газової колонки. Для розрахунку витрат води з різних точок треба додати показання напору з кожної. Орієнтовна продуктивність залежно від призначення:

• 10 л/хв – кухня;
• 13 л/хв – кухня, ванна, душ;
• 15 л/хв – кухня, 2 ванни, душ.

Вважається, що продуктивність співвідноситься з потужністю, як 1:2.

Якщо газова колонка призначена для квартири, варто переконатись у наявності запобіжних датчиків (автоматично вимикають колонку):

• тяги (у разі загрози потрапляння газу в помешкання);
• іонізації (якщо гасне полум’я);
• напору води (при низькому тиску води запобігає перегоранню теплообмінника);
• перегріву води (при досягненні верхньої границі нагріву).