Стабілізатори напруги

Уточнити пошуковий запит

Відображати:
Симісторні стабілізатори напруги LVT АСН

Тип стабілізатора напруги: симісторний

Призначення: захист приладів із асинхронними двигунами

Кількість ступенів регулювання: 16

Мережа живлення: 220 В, 50 Гц

Допустима довготривала макс. вхідна напруга: 430 В

Макс. постійна потужність навантаження: 350 Вт

Макс. короткотривала потужність навантаження: 2500 Вт

Форма вихідної напруги: синусоїдальна

Час відключення при високовольтному імпульсі: 0,01 с

Час включення після аварії в мережі: 5 с або 500 с

Діапазон робочих температур: 5-35 °С

Вага: 2 кг

Габарити: 125 х 80 х 192 мм

 

0.00 ГРН
Стабілізатори напруги релейні LVT АСН

Тип стабілізатора напруги: релейний

Призначення: захист приладів із асинхронними двигунами

Мережа живлення: 220 В, 50 Гц

Допустима довготривала макс. вхідна напруга: 430 В

Макс. постійна потужність навантаження: 250, 300, 600, 1000 Вт

Макс. короткотривала потужність навантаження: 900, 2400, 3000 Вт

Форма вихідної напруги: синусоїдальна

Час реакції на зміну вхідної напруги: 0,04 с

Час включення після аварії в мережі: 5 с або 500 с

Діапазон робочих температур: 5-35 °С

Вага: 2 кг, 2,5 кг, 4,3 кг

Габарити: 12580 192 мм, 15285 210 мм

 

0.00 ГРН

 

Стабілізатори напруги захищають електроприлади від перегорання внаслідок різких коливань, провалів, стрибків та інших відхилень показників напруги в мережі.

 

Вони нормалізують і підтримують оптимальну напругу для конкретного приладу чи сукупності обладнання – в квартирі, домі, офісі, на виробництві. Або при загрозливих змінах напруги знеструмлюють електроприлади.

 

Класифікація стабілізаторів напруги

 

Стабілізатори напруги класифікують за такими параметрами:

 

  • потужність;
  • вид електромережі (одно- чи трифазна);
  • вид електроструму (змінний, постійний);
  • точність стабілізації;
  • принцип дії.

 

Потужність стабілізатора залежить від кількості електроприладів, які він обслуговує.

 

Локальний тип потужністю 1-2 кВт призначений для одного приладу – комп’ютера, телевізора, холодильника, пральної машини, бойлера, котла. Його підключають в розетку.

 

Стабілізатори потужністю 5-20 кВт мають клемне підключення до електрощита або лічильника та покликані убезпечити від нестандартних змін напруги кілька приладів.

 

Стабілізатори потужністю від 20-ти кВт і вище застосовують на виробництвах.

 

Важливо! Деякі виробники стабілізаторів зазначають потужність в кВА (1кВА=0,8 кВт).

 

Одно- й трифазні стабілізатори напруги

 

Розрізняють стабілізатори і за видом електромережі – однофазні (220 В) чи трифазні (380 В).

 

Для побутових потреб – як при однофазній, так і трифазній системі – зазвичай використовують однофазні стабілізатори (для трифазної встановлюють три однофазних стабілізатора на кожну фазу). Це спрощує їхню експлуатацію і ремонт. Стабілізація напруги на виробництві вимагає трифазного стабілізатора з функцією синхронізації фаз.

 

Види стабілізаторів за принципом дії

 

За принципом дії стабілізатори напруги бувають:

 

  • релейні або електромеханічні;
  • імпульсні;
  • симісторні або електронні;
  • сервоприводні.

 

Релейні стабілізатори напруги

 

Забезпечують підвищення напруги до норми при понижених показниках на вході.

 

Переваги релейних стабілізаторів напруги:

 

  • простота конструкції,
  • компактність,
  • надійність,
  • широкий діапазон стабілізації,
  • прийнятна ціна.

 

Недоліки релейних стабілізаторів напруги:

 

  • стрибкоподібна стабілізація напруги (не підходить для високоточних приладів),
  • низький ККД,
  • відносно тривалий час стабілізації (0,15 с),
  • шум перемикання реле.

 

Про релейні стабілізатори напруги детальніше – тут.

 

Імпульсні стабілізатори напруги

 

Імпульсні стабілізатори не лише підвищують, а й знижують високий рівень вхідної напруги, а також перетворюють змінний струм у постійний. Такі прилади:

 

  • дають високоефективну стабілізацію напруги,
  • мають широкий діапазон, точність показників на виході,
  • є компактними.

 

Проте їх складно ремонтувати, їхній роботі перешкоджають сторонні частотні сигнали.

 

Електронні стабілізатори напруги

 

Електронні або симісторні (тиристорні) стабілізатори напруги мають режими або ступені регулювання – чим більша кількість ступенів, тим точніший прилад.

 

Для мережі зі стандартними відхиленнями напруги достатньо приладу з точністю 7-12 ступенів із похибкою напруги в 10-15 В.

 

Захист приладів із вимогою високої точності напруги (наприклад, медичні прилади) вимагає стабілізаторів із режимом у діапазоні від 16-ти до 36-ти ступенів, коли похибка стабілізації дорівнює 3-6 В.

 

Особливості експлуатації

 

  1. Українські виробники зазвичай дають гарантію експлуатації від 2-х до 5-ти років.
  2. Монтаж стабілізаторів напруги: установка  на стіні або підлозі.
  3. Режим роботи: в допустимому діапазоні температур і вологості повітря в приміщенні.
  4. При потребі встановлення пристрою поза приміщенням є варіанти стабілізаторів з лакованими платами або в захисному корпусі.
  5. Для стабілізації напруги при зварювальних роботах існують спеціалізовані пристрої.

 

Детальніше про симісторні стабілізатори напруги – тут.

 

Як обрати стабілізатор напруги?

 

Кожен стабілізатор напруги має діапазон роботи, тож обираючи пристрій варто знати особливості мережі, в якій він діятиме – понижена чи підвищена напруга, а також ступінь нестабільності.

 

Щодо вибору потужності, варто розрахувати максимальну потужність електроприладу чи обладнання на вході стабілізатора і пам’ятати, що цей прилад додатково підвищить споживання електроенергії.


anchor